Ващук Олена Василівна - вчитель хімії та біології

ЗОШ № 19 м. Житомира

 

Освіта: 

Уманський державний педагогічний університет імені П. Г. Тичини: природничий факультет, 1997 р.      

Житомирський державний університет імені Івана Франка: природничий факультет, 2008 р.; спеціальність "ПМСО.Хімія", магістр, викладач хімії​.

Житомирський державний університет імені Івана Франкааспірантка кафедри педагогіки (2011 - 2015 рр.).

Кваліфікаційна категорія: вища.

Звання: вчитель-методист.

Стаж роботи: 19 років.

Кандидат педагогічних наук  спеціальність: 13.00.04 -педагогіка та методика професійної освіти 

Тема дисертаційного дослідження: Формування готовності вчителів природничих дисциплін до розвитку академічної обдарованості старшокласників на засадах інтегративного підходу.

Науковий керівник: д. пед. н., професор О. Є. Антонова.

Життєве кредо: "Успіх приходить до того, хто робить те, що найбільше робить". (М. Форбс)

Педагогічне кредо: "Для кожної людини можливо знайти таку галузь діяльності, такий режим роботи чи такі її способи, при яких зможуть проявитися позитивні сторони її індивідуальності. Це означає, що не буває нездібних людей". (Н. С. Лейтес) 

"Ти повинен займатися тим, що робить тебе щасливим. Забудь про гроші чи інші пастки, які прийнято вважати успіхом. У тебе лише одне життя..." (Фрідріх Ніцше)

У житті людина завжди має можливість вибору, самовизначення. І від того, чи вірним буде цей вибір, залежить наскільки щасливим буде твоє життя.

Мій вибір – професія Учителя. Школа – це не лише місце роботи, вона мій другий дім, у якому є радості і турботи, проблеми і успіхи… Якщо запитати, чому саме таким був вибір професії, для багатьох незрозумілий, адже професія вчителя в сучасному суспільстві не є популярною, відповідь буде однозначною: «Моя професія – це моє життя, яке є багатогранним; але найважливішими його сторонами є любов до дітей і безмірна закоханість в науку наук – хімію. Немає більшого задоволення і в той же час відповідальності, ніж відчуття, коли дивишся у допитливі оченята юних, бачиш вогник цікавості, інтересу, пошуку істини; хороше стає на душі від усвідомлення того, що саме ти зуміла знайти заповітний ключик до їхніх сердець».

Ще одним вектором самореалізації у житті є науково-дослідницька робота. Вважаю, що у наш час стрімких змін, глобалізації та технологізації суспільства, людина повинна бути готова до постійного самовдосконалення, тобто навчатися впродовж життя. Саме вчитель, який постійно слідкує за змінами у інформаційному просторі, науковій думці, буде цікавим учню. Лише той вчитель, який володіє методикою ведення наукового дослідження, може сформувати ці уміння і навички в учнів.

Я переконана у тому, що людина повинна займатися тим, що приносить їй задоволення, оскільки життя занадто коротке, щоб витрачати його на справу, яка тобі нецікава. Закінчити хочу висловом М. Форбса "Успіх приходить до того, хто робить те, що найбільше любить".